"Всеукраїнська Акція 16 днів проти насильства"в КЗДО №11
з 24.11.20 – 10.12.20 року
У рамках Всеукраїнської акції «16 днів проти насильства». Практичним психологом та педагогами закладу проводилися просвітницько-інформаційні заходи: консультація «Що таке насильство?», анкетування серед батьків гр.№ 1,2,8 «Будуємо щасливу сім’ю». Організована виставка дитячих малюнків «Доброта врятує світ». Для педагогів практичним психологом була проведена консультація «Попередження насильства». З метою привернення уваги учасників освітнього процесу до проблеми насильства у суспільстві та попередження негативних явищ практичний психолог Подольчак О.І. виготовила пам’ятки для батьків за темою «Насильство над дитиною: покарання чи заохочення». В дошкільних групах вихователями проведено заняття з правової освіти «Потреба дитини – турбота дорослих». Серед родин організовано та проведено фото – флешмоб «Щаслива дитина в щасливій родині». Вихованці старших груп з вихователями виготовили тематичні газети « Ми проти жорстокого поводження з дітьми». Всі вихованці закладу завітали до кінозалу для перегляду мультфільмів «Дитинство без насильства». Практичний психолог провела бесіду з вихованцями 6 – 7 року життя за темою «Ми в дитячому садочку як одна сім’я»
Для педагогів були роздані пам’ятки з номерами телефонів гарячої лінії з питань захисту прав дитини та для постраждалих від насильства.
Завершальним етапом оформлено виставку родинних робіт «Моя щаслива родина».
Проведені заходи, спонукали до аналізу власних дій, вчинків, переосмислення цінностей. Сприяли вихованню в вихованцях людяності, відповідальності, любові до ближнього, поваги до гідності іншої людини, свідомого ставлення до своїх прав та обов’язків, а також шанобливе ставлення до людей (дітей) з інвалідністю

Що таке Булінг?

Що таке булінг, як його розпізнати та як діяти

У 2019 році набрали чинності норми закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню), який визначає поняття булінгу. Впродовж навчального року ми продовжуємо інформування в рамках кампанії СтопБулінг.

Боулінг (bullyng від анг. Bully – хуліган, забіяка, цькування) – це діяння (дії або бездіяльність) учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи та (або) такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу. Внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого.

Ознаки булінгу

Типовими ознаками боулінгу є:

Систематичність (повторюваність) діяння;
Наявність сторін - кривдник (булер), потерпілий (жертва булінгу), спостерігачі;
Наслідки у вигляді психічної та/або фізичної шкоди, приниження, страху, тривоги, підпорядкування потерпілого інтересам кривдника, та/або спричинення соціальної ізоляції потерпілого.

Види булінгу

Людину, яку вибрали жертвою, намагаються принизити, залякати, ізолювати від інших різними способами. Найпоширенішими видами булінгу є:

Фізичний (штовхання, підніжки, зачіпання, бійки, стусани, ляпаси, нанесення тілесних пошкоджень);
Психологічний (принизливі погляди, жести, образливі рухи тіла, міміка обличчя, поширення образливих чуток, ізоляція, ігнорування, погрози, жарти, маніпуляції, шантаж);
Економічний (крадіжки, пошкодження чи знищення одягу ьа інших особистих речей, вимагання грошей);
Сексуальний (принизливі погляди, жести, образливі рухи тіла, призвістка та образи сексуального характеру, зйомки у переодягальнях, поширення образливих чуток, сексуальні погрози, жарти);
Кібербулінг (приниження за допомогою мобільних телефонів, інтернету, інших електронних пристроїв).

Що робити, якщо ваша дитина стала жертвою булінгу

Зберігайте спокій, будьте терплячими, не потрібно тиснути на дитину. Поговоріть з нею, дайте їй зрозуміти, що ви не звинувачуєте її в ситуації, що склалася, готові її вислухати і допомогти.
Запитайте, яка саме допомога може знадобитися дитині, запропонуйте свій варіант вирішення ситуації.
Поясніть дитині до кого вона може звернутися за допомогою у разі цькування (психолог, педагоги, керівництво закладу, старші діти, батьки інших дітей, охорона, поліція).
Повідомте керівництво навчального закладу про ситуацію, що склалася і вимагайте належного її урегулювання. Підтримайте дитину в налагодженні стосунків з однолітками та підготуйте її до того, що вирішення проблеми булінгу може потребувати певного часу.
У разі, якщо вирішити ситуацію з боулінгом на рівні учбового закладу не вдається – повідомте поліцію.

Поради батькам майбутніх першокласників

Поради психолога батькам майбутніх першокласників

Як підготувати дитину до школи

Як відомо, що краще готовий організм дитини до всіх змін, пов'язаних із початком навчання у школі, і до труднощів, то легше він їх подолає, то спокійнішим буде перебіг підготовки до школи.

Тому приділяється значна увага проблемі визначення готовності дитини до школи.

Готовність дитини до систематичного навчання

— це той рівень розвитку дитини, за якого вимоги до систематичного навчання не будуть надмірними і не призведуть до порушення здоров'я дитини.

Чому ж так важливо визначити готовність дитини до вступу до школи?

Доведено, що в дітей, не готових до навчання, важко і достатньо тривалий час відбувається підготовка адаптації, пристосування до школи; у них значно частіше виникають труднощі в навчанні. Серед них значно більше учнів із початковим рівнем

навчальних досягнень і не лише в першому класі, надалі такі діти частіше перебувають серед учнів із початковим рівнем навчальних досягнень, у них діагностуються випадки порушення стану здоров'я.

Батькам слід звернути увагу, якщо дитина недостатньо готова до навчання, але навчається добре, то це досягається дуже дорогою ≪фізіологічною ціною≫, виникає значна напруженість різних систем організму, що призводить до втоми і перевтоми та

до розладу нервово-психічної системи.

Що ж містить психологічна готовність до навчання у школі?

Важливим є те, що майбутній школяр ≪починається≫ з позитивного ставлення до школи, бажання вчитися, прагнення до здобуття знань. Величезну роль у прояві такого ставлення відіграють правильні уявлення дітей про навчальну працю та шкільне життя. Вони допомагають збагнути їм серйозність навчальної діяльності та відповідально ставитися

до учнівських обов'язків. Батьки повинні пам'ятати це, щоб роботу в цьому напрямі будувати на перспективі радісного очікування дня, коли дитина стане школярем: постійно переконувати, що навчання у школі — це серйозна праця, унаслідок чого дитина

дізнаватиметься щось нове. Не варто залякувати труднощами, що можуть вплинути на навчання. Варто пам'ятати про те, що у школі часто буває робота не цікавою, але важливою, яку потрібно виконувати, слід привчати дитину підкорятися слову ≪треба≫. Варто формувати вміння доводити розпочату справу до кінця, долати труднощі, переживати задоволення від зробленого, не засмучуватися через невдачі. Прагнення йти до школи ≪живиться≫ передусім пізнавальною спрямованістю дошкільника,

яка розвивається на основі притаманної дітям допитливості і наприкінці дошкільного дитинства набуває форм пізнавальної активності. Тому батьки повинні сприяти формуванню допитливості; здатності розділяти відоме и невідоме, переживати почуття задоволення від набутих знань, радості й захоплення від виконання інтелектуальних завдань.

Розумова готовність

Розумова готовність дітей до школи не зводиться лише до оволодіння певною сумою знань про навколишній світ. Важливий не стільки обсяг тих знань, які має дитина, скільки їх якість, ступінь усвідомленості, чіткість. Саме тому важливо не вчити дитину читати,

а розвивати мовлення, здатність розрізняти звуки, не вчити писати, а створювати умови для розвитку моторики, особливо рухів руки і пальців. Необхідно розвивати в дітей здатності слухати, розуміти зміст прочитаного, уміння переказувати, здійснювати зорове

зіставлення. Розумова готовність визначається як умінням дошкільника розв'язувати прості задачі, здійснювати звуковий аналіз слова або зв'язно розповідати

про зображення на картинці, так і тим, якою мірою доступні операції аналізу, синтезу, порівняння, класифікації. Є діти, які не досягають такого рівня розумового розвитку, за якого вони можуть успішно залучитися до навчального процесу, зазнають у першому класі значних труднощів навіть в умовах незалежного індивідуально підходу до них. У таких випадках очевидна неготовність до навчання. Необхідно, щоб дитина вміла слухати дорослого і сприймати його вказівки, керуватися ними під час занять, усвідомлювати необхідність запитати, якщо завдання не зрозуміле, оцінювати свою роботу. До

початку навчання у школі майбутні першокласники повинні оволодіти такими поняттями: ≪більше≫, ≪менше≫, ≪однаково≫, ≪стільки само≫, ≪короткий і довгий≫, ≪старший і молодший≫, уміти порівняти найпростіші предмети.

Вольова готовність

Вольова готовність дітей до школи означає здатність керувати своєю поведінкою, довільно спрямовувати свою психічну діяльність. Саме певним рівнем вольового розвитку маленького школяра зумовлюється його здатність зосереджуватися на виконанні шкільних завдань, спрямовувати увагу на уроці, довільно запам'ятовувати й відтворювати

матеріал. Формуванню в першокласників відповідальності за учнівські справи, сумлінного

ставлення до своїх учнівських обов'язків сприяють розвинені батьками в період дошкільного дитинства мотиви елементарної обов'язковості правил поведінки та вимог дорослих. Тому важливим завданням у період підготовки дитини до школи має стати виховання в майбутніх школярів почуття відповідальності, самостійності, організованості,

готовності трудитися; формування правильних моральних уявлень, готовності поділитися,

поступитися, прийти на допомогу. Обізнаність із моральними нормами, які визначають людські взаємини, здатність дотримуватися правил поведінки в колективі — надійний компас для дитини в новому середовищі.

Фізична готовність

Одне з першочергових завдань сім’ї щодо забезпечення загальної готовності дитини до школи полягає у тому, щоб сприяти її нормальному фізичному розвитку, виробленню санітарно-гігієнічних навичок, умінь самообслуговування і побутової праці.

Сюди також належить піклування батьків про нормальне харчування дитини, загартування організму, медичне обстеження. Успішність навчання у школі багато в чому залежить від функціонального розвитку і стану здоров'я дитини. Дитячий організм сприйнятливий до негативних зовнішніх впливів через морфологічну і функціональну

незавершеність усіх систем й органів. Навантажень зазнає несформований опорно-руховий апарат, коли доводиться протягом тривалого часу утримувати статичну позу. Тому потрібно стежити, щоб у дитини не відбулося викривлення хребта. Оскільки

в неї слабо розвинені дрібні м'язи кисті, то часто втомлюється рука. Ступенем розвитку вищої нервової діяльності зумовлені недостатність внутрішнього гальмування, швидке зростання збудження, незначний обсяг уваги.

ПСИХОЛОГ І № 13—14 (565—566), липень 2015

РОЗВИТОК МИСЛЕННЯ

ЗАНЯТТЯ Відчуття і сприйняття навколишнього середовища, розвиток мислення

Мета: ознайомити дітей із поняттями відчуття і сприйняття; розкрити їх роль у процесах пізнання

навколишнього світу; розвивати спостережливість, логічне мислення, увагу.

Очікувані результати:

• вивчити поняття відчуття, сприйняття, ілюзії, спостереження;

• закріпити набуті знання у процесі ігор;

• визначити індивідуальний рівень відчуттів і сприйняття.

Немає нічого в розумі,

чого спочатку не було б у відчуттях.

Джон Локк

Хід заняття

1. Мотивація до навчальної діяльності. Прийом «Проблемне запитання»

Психолог. Кожен із нас, звичайно, знає, що таке квітка. Але звідки в нас виникло це знання? Мабуть,

більшість із вас відповість на це запитання досить просто: ми бачили квіти, вдихали їх пахощі, торкалися їх ніжних пелюсток.

— Опишіть ромашку.

— Опишіть шипшину, лимон.

— Опишіть едельвейс. (Це завдання викликає труднощі, оскільки діти не бачили його і навіть можуть не знати, що це таке.)

— Чому важко було описати останню квітку?

— Що ж є джерелом наших знань про квітку?

— Чи може бути в людському розумінні те, ЧОГО немає в наших відчуттях?

На ці та ще деякі запитання спробуємо дати відповідь під час заняття самостійно.

Відчуття. Можливі відповіді дітей: відчуваю тепло чи холод, гостре чи колюче, бачу колір, форму.

Висновок: дає часткову характеристику предмета, явища. Точніша, повніша характеристика можлива,

якщо поєднується багато відчуттів. Наприклад, троянда — колюча рослина, що має ароматні квіти червонного кольору.

Сприйняття. Можливі відповіді дітей: сприймаю предмети та явища через органи чуття. При цьому

отримую досить повну характеристику. Наприклад: явище — гроза. Очима сприймаю потемніння навколо, блискавки, дощ; чую — розряди грому, сильний вітер; нюхом сприймаю зміни запаху у природі тощо.

Висновок: сприйняття дає повну і точну характеристику предмета чи явища, його відображення у свідомості.

2. Прийом «Запрошую до експерименту»

Визначення порога відчуттів. На людину діє безліч чинників, які в неї не викликають відчуттів.

Наприклад, ми не бачимо багатьох зірок на небі, не чуємо тихої розмови в сусідній кімнаті, тобто недостатньо сильні чинники не викликають відчуттів.

Доведемо це завдяки експерименту. У склянку всиплемо кілька дрібок цукру. Скуштуйте. Не

солодко? Додавайте ще і скуштуйте. Після кількох спроб з'явиться відчуття солодкого. Тобто ми

визначили ту мінімальну силу подразника, який викликав відчуття. Його називають верхнім порогом.

Адаптація. Коли ви щодня користуєтеся парфумами, то звикаєте до запаху і не відчуваєте його.

Оточення теж спочатку чує запах, а потім відбувається адаптація і відчуття зникає.

Доведемо цю властивість за допомогою простого досліду. Пригадайте такий момент: ви з яскравого

світла заходите в темну кімнату. Опишіть ваші відчуття. Спочатку нічого не видно, а потім стають

помітними контури предметів, а ще за якийсь час можна розрізнити багато речей. Отже, пристосування органів чуття до зміни умов називаємо адаптацією.

Контраст. Чи доводилося вам бути під контрастним душем? Пригадайте ваші відчуття. Спочатку холодна вода після гарячої не здається такою вже і холодною.

Проведемо дослід. Скуштуйте шматочок лимона. Запийте водою. Спочатку вона вам видасться ніби аж солодкою, бо так діє закон контрасту.

Послідовний образ. Думаю, ви всі пам'ятаєте, як після тривалої поїздки автомобілем чи потягом у вас ще певний час є відчуття поїздки.

Як підсумок пропоную скласти схему властивостей відчуттів:

Зорові (добре розвинені в художників) образ людини, предмета, пейзаж

Слухові (добре розвинені в акторів, співаків) — голос, звук

Дотикові — гостре, холодне, гаряче, потиск

Рухові (добре розвинені у спортсменів) рухи тіла під час стрибка.

3. Демонстрація подвійного сприйняття

Психолог. Іноді в людини можуть виникати ілюзії сприйняття. Пропоную в цьому переконатися, уважно розглянувши запропоновані малюнки.

ІЛЮЗІЇ СПРИЙНЯТТЯ

Спіраль Кітаокі

На перший погляд здається, що на малюнку

зображено спіраль, але насправді це ряд

концентричних тіл. Що відбудеться, якщо закрити половину картинки?

Смакова ілюзія

Наріжте шматочками яблука і груші,

зав'яжіть очі і затисніть носа. Покладіть шматочок яблука на язик і з'їжте. Чи зможете ви зрозуміти: яблуко це чи груша?

Ілюзія перевернутого обличчя

Здивований поліцейський, а якщо перевернути?

Очі на одному рівні

Проте здається, що на різних.

Перевірте за допомогою лінійки.

4. Прийом «Навчальний мозковий штурм» (взаємозв'язок відчуття, сприйняття, мислення)

Висновок. Пізнання здійснюється через чуттєві відображення завдяки сприйняттю і мисленню.

Щоб довести це, виконаємо прості вправи.

Доберіть пару

до відчуття

Холодне як —

Тепле як —

Кисле як —

Солодке як —

Ніжне як —

М'яке як —

Доберіть пару

якості предмета

Л і д -

Сонце —

Лимон —

Мед —

Собака —

Пух —

Висновок

• Коли ми сприймаємо, то асоціюємо з існуючими поняттями.

• Коли мислимо — спираємось на відчуття.

Висновок. Мислення — це шлях до пізнання світу.

/ПСИХОЛОГ/ № 13—14 (565—566), липень 2015

РОЗВИТОК УВАГИ

Будь уважним! або як виховати Шерлока Холмса

Вступ; Одного разу ми спостерігали, як тато вчив свого чотирирічного сина повзати по вертикальній сходинці. Діти прийшли на майданчик та піднялися на сходинку – хтось вище, на сьому, хтось нижче – на шосту. Один малюк зупинився на четвертій сходинці і ні за що не хотів підніматися вище, запевняючи при цьому, що він не бажає підніматися вище. Схоже, що батька це засмутило і він вирішив допомогти синові. Завітавши наступного дня до майданчика, татусь запропонував синові піднятися лише на одну сходинку вище ніж учора. Хлопець це із задоволенням зробив, на щастя наступна сходинка була ненабагато вища. Через деякий час, коли нова п’ята сходинка була освоєна, тато запропонував піднятися на ще одну сходинку вище, що малюк і зробив без страху та напруги. Таким чином були підкорені сьома, восьма, дев’ята сходинки…

Через деякий час можна було спостерігати таку картину: чотирирічний малюк швидко опинявся на самій верхній сходинці і вже сам пропонував дітям підніматися вище. Маленькими кроками хлопець просувався вперед, долаючи страх та неумілість, навіть не підозрюючи про їх існування. Як часто ми, на жаль, спостерігаємо зовсім іншу картину. Батьки вмовляють малюка, соромлять, навіть шантажують, а дитина залишається на тому ж місці. При цьому отримаємо купу комплексів, формується самооцінка невдахи.

Зріст, розвиток, формування людини – процес тривалий, який потребує терпіння та кропіткої роботи. Це м’ясну котлетку можна сформувати будь-якої форми та підсмажити, а людину перетворити в Шерлока Холмса одразу неможливо.

Отже, один з найважливіших принципів роботи з розвитку уваги – поступовість в ситуації безумовної успішності дитини.

Як ви вважаєте, чому дитина не може виконати наше прохання бути уважним? Ми вимагаємо, благаємо її бути уважною, а вона знову робить помилки, забуває свої речі.

Дитина не розуміє, що означає бути уважним. Ми запитали дітей старшої групи: «Що означає бути уважним?». Вони відповіли: «Бути уважним це дивитися в очі вихователя, не розмовляти з сусідом, тихо сидіти…»

Спробуйте поставити це запитання своїм знайомим дітям та дорослим. Так, дуже мало людей, навіть дуже уважних, зможуть пояснити яку таку «кнопку нажимають» для уваги.
Вважається, що неуважним дітям не тільки треба розширювати опит уваги, але і фіксувати його – так би мовити прив’язувати його до себе. Тільки тоді в потрібний момент дитина зможе «наказати собі» бути уважним. Це можливо напрацювати в собі.

Ми пропонуємо декілька вправ з книги «Развиваю внимание» видавництва «Питер», виконання яких дозволить дитині потренуватися «бути уважним» та отримати радість успіху при вірному виконанні.

Ніс-ніс-нісенітниця.
Дитині по черзі читають вірші, вона уважно слухає і намагається уявити як це виглядає. Запропонуйте дитині зауважити і пояснити в чому тут справа.

Хвилі ходять на просторі

День і ніч в відкритому ГОРІ.

Біжи швидше, зайка –

Летить по сліду ГАЙКА.

Щоб виросли листочки,

На деревах набухли БОЧКИ.

Вода з під каменя весело б’є

Пташка на дереві гніздечко П’є.

Бджілка сік квітковий облітає

З нього ЛІД виробляє

Домалюй за зразком. Уважно подивіться на зразок фігури, а далі – на картинках нижче домалюйте декілька деталей, що вийшло як на зразку.

Дивовижні тварини. Повідомте дитині про наукову експедицію на щойно відкритий острів та про дивовижну тварину, яку там знайшли. Запропонуйте спів ставити малюнок тварини з малюнками його окремих часток. Нехай малюк спробує оприділити які малюнки підходять, а які ні. Нехай дитина пояснить свій вибір.

Тінь (гном). Запропонуйте дитині впізнати, якому гному належить тінь.

Схованки. Запропонуйте дитині знайти предмети, які сховались на нижньому малюнку.